Мешканка Чернігова Людмила М. цікавиться питанням щодо укладення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з виявленим бажанням колишнього чоловіка передати дитині право власності на належну йому квартиру.
Консультацію надає заступник начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби – начальник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Сергій П'ятниця.
Між батьками, один з яких проживає окремо від дитини, з дозволу органу опіки та піклування відповідно до умов ст. 190 СК України може бути укладений договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передаванням права власності на нерухоме майно.
Основою таких відносин є взаємна згода батьків на укладення відповідного договору. Умовами договору може бути визначено набувачем права власності на нерухоме майно як саму дитину, так і дитину разом з тим із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. При цьому закон не визначає співвідношення розмірів часток у праві спільної часткової власності. Цей договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
Іншими словами: у разі укладення договору у того з батьків, хто проживає окремо від дитини, припиняється обов'язок щодо її утримання, а в того з батьків, з ким проживає дитина, виникає обов'язок утримувати її самостійно.
Водночас укладення зазначеного договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо від дитини, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на неї, зумовлених особливими обставинами.
Обов'язковою умовою укладення зазначеного договору є дозвіл органу опіки та піклування. Встановлення такого правила у законі пояснюється тим, що згідно зі ст. 19 СК участь цього органу у захисті сімейних прав та інтересів є обов'язковою.
У сімейному законодавстві передбачені певні заходи, спрямовані на охорону майнових прав неповнолітньої дитини — власника нерухомого майна, одержаного нею за зазначеним договором.
Так, закон забороняє звертати стягнення на майно, одержане за цим договором.
Крім того, майно, одержане дитиною за зазначеним договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.
